Меню

1967

Флоріан Альберт
15.09.1941 - 31.10.2011
Прізвисько: Імператор
Громадянство: Угорщина
Зріст: 186 см
Позиція: форвард
Номер: 24

Роки виступівКраїнаКлубІгорГолів
1958 - 1974Угорщина УгорщинаФеренцварош351256
Всього:Голів в матчі: 0.73351256
Роки виступівЗбірнаІгорГолів
1959 - 1974Угорщина Угорщина7531
1960 Угорщина Угорщина (олімп.)78
1969 Угорщина Угорщина (2)11
Всього:Голів в матчі: 0.488340
МісцеГравецьОчки
1
Флоріан Альберт68
2
Боббі Чарлтон40
3
Джиммі Джонстон39

15 вересня 2001 року чемпіон Угорщини "Ференцварош" вітав Флоріана Альберта - першого і поки єдиного в історії цієї країни футболіста, який отримував нагороду найкращого гравця Європи - з ювілеєм у 60 років. Альберту дарували безліч різних подарунків, в тому числі була подарована і футболка "Баварії" за номером "60" від Франца Беккенбауера, який не зміг приїхати в Будапешт на святкування, і Альберт був на відкритті власної статуї в будівлі клубу в Будапешті. А тоді на стадіоні клубу "Ференцварош", за який переможець Золотого м'яча-67 грав напротязі 16 сезонів, був зіграний товариський матч, в якому нинішня команда зустрілася з командою, що у 1995 році першиого і поки останнього разу отримала місце серед учасників Ліги чемпіонів.

У той час як в східній частині Європи Альберт уособлював собою зразок спортсмена епохи соціалізму, на Заході, коли заходила мова про нього, шкодували, що він не народився на 10 років раніше. У цьому випадку він застав би команду "Великих мадярів", в якій виблискували Пушкаш, Кочіш, Хідегкуті і Божик, і, маючи поруч таких партнерів, ще краще розкрив би свій талант.

Флоріан Альберт народився в сім'ї коваля в селі Херцегсанто, яке знаходилося біля кордону з Сербією. Там же він почав грати в футбол, навчаючись цьому у двох своїх старших братів. Мати Альберта належала до етнічної групи "шокчі", хорватів, які проживали на території Угорщини. Вона померла, коли Флоріанові було всього два роки. Через вісім років родина перебралася в Будапешт. У віці 10-ти років він потрапив до футбольної школи "Ференцвароша". Але Флоріан був тільки на підході до дорослого футболу, коли в 1956 році в Будапешт в'їхали радянські танки, і ряд видатних майстрів змушений був порвати з Батьківщиною.

В кінці 50-х років угорська збірна створювалася практично заново. З цієї причини юний талант відразу ж, щойно відігравши свої перші матчі в національному чемпіонаті, отримав в ній карт-бланш. Альберту було 17 років, коли він влітку 1959 року вперше одягнув футболку збірної. В той день Угорщина обіграла другу на той момент команду світу - Швецію (3: 2), і 72 тисячі уболівальників на "Непштадіоне" захоплено вітали дебютанта.

Альберт все своє життя присвятив одному клубу - "Ференцварошу". Як він в нього прийшов в 10-річному віці, так на протязі ось вже півстоліття служив йому в тій або іншій якості. У юнаків йому передрікали стати одним з найсильніших угорських захисників, в ньому бачили продовження традицій прославлених обранців минулого - Орта, Піффера, Патакі. Але фахівці помилилися. Флоріан перекваліфікувався в центрфорварда і все одно виріс в одну з найбільш масштабних фігур в історії угорського футболу. Навички гри в обороні, до речі, йому дуже придалися: йому, як людині, що глибоко вивчила руйнівне ремесло, було простіше боротися з досвідченими захисниками.

Прикладом для себе він вибрав Нандора Хідегкуті, який, граючи центрального нападника, інтуїтивно знаходив ефективну відтягнуту манеру гри. Альберт намагався діяти так само і теж такою манерою отримав певний успіх, хоча з чисто технічних і фізичних характеристиках помітно відрізнявся від свого попередника.

Florian Albert

Він був досить заурядно розвинений фізично, його часом дорікали в нестачі твердості і енергії. Але на цьому перелік недоліків Альберта і закінчувався. Далі йшли одні гідності. Він чудово грав головою, мав добре поставлений удар з обох ніг, неповторною, "ковзальну", манеру ведення м'яча. Вдосконалив фальшиві замахи, на які куплялить всі без винятку. Він чудово орієнтувався в самій заплутаній ситуації, а природний розум дозволяв йому прекрасно справлятися з функціями плеймейкера.

Вже до 20 років Флоріан встиг зробити чимало подвигів. У 1959-му став кращим бомбардиром юнацького чемпіонату Європи, через рік отримав бронзову олімпійську медаль, потім зробив приголомшливий хет-трик у ворота югославів, зіграв ключову роль у перемозі угорців над Німеччиною.

На чемпіонат світу в Чилі 20-річний Альберт відправлявся вже досить відомим футболістом, якого ставили в ряд потенційних зірок мундіалю. І в принципі він виправдав очікування. У першому матчі з Англією Флоріан реалізував блискучий сольний прохід, і цей його гол став переможним (2:1). Наступного суперника - Болгарію - Альберт просто порвав: пройшло всього 50 секунд зі старту, коли він в перший раз потривожив болгарську сітку. На шостій хвилині він зробив це вдруге, а в другому таймі оформив хет-трик. Вийшло 6:1. Угорцям не судилося просунутися в тому турнірі далеко: вони програли в чвертьфіналі чехословаквам (0:1), але і там Альберт робив, що міг: забив гол, який не був зарахований через офсайд. В результаті його результат - 4 забитих м'ячі - ніхто перевершити так і не зміг, хоча він був повторений ще п'ятьма гравцями.

На наступній світовій першості, в Англії, Альберт не забив жодного м'яча, але його репутація на туманному Альбіоні піднялася на новий рівень. Поєдинок з Бразилією (3: 1), в якому мадяри буквально виставили на посміховисько колись велику команду, що вісім років не сходила з футбольного трону, став зоряним матчем всієї його кар'єри.

Альберт був зачинателем багатьох атак, як би розчищаючи своїми розумними, точними і своєчасними пасами дорогу до бразильських воріт партнерам - Бене, Ракоші та Фаркашу. Класичним прикладом став третій гол, що відправив бікампеонов в нокаут. Альберт заволодів м'ячем в середині поля, обійшов одного за одним трьох бразильців, причому зробив це так віртуозно, що, здавалося, ні на йоту не змінив свого прямолінійного просування вперед. Потім був ідеальний по точності пас на Ференца Бене. Тому навіть не довелося обробляти м'яч, залишалося тільки переправити його в дотик Фаркашу, а Фаркаш довершив шедевр, з ​​ходу загнав снаряд у сітку. Гра проходила в Гудісон-парку в Ліверпулі, на стадіоні "Евертона", і фанати цього клубу склали значну частку аудиторії. Під кінець матчу вони не припиняли скандувати: "Альберт! Альберт!"

Цікаво, що і в Бразилії після того ліверпульського матчу Альберт став надзвичайно популярний. Знаючі толк у футболі бразильці виявилися незлопам'ятними і в 1967 році запросили його погостювати і зіграти кілька матчів у складі своїх провідних клубів. У 1968 році, коли Бразилія влаштувала в Ріо-де-Жанейро з нагоди ювілею своєї незалежності матч проти збірної світу і Альберт знов зіграв проти Бразилії.

Включення Альберта в список світових зірок навіть не обговорювалося: воно було цілком очевидним. Його майстерність знову справила на всіх глибоке враження, і "Фламенго" запропонував йому вигідний контракт. Альберт відповів ввічливою відмовою. 1966 рік був зоряним для Альберта, але, коли підійшла пора вибору Франс футболу, він змушений був пропустити перед собою інших майстрів, таких, як Боббі Чарльтон і Ейсебіо. Це і зрозуміло: вони домоглися на мундіалі більшого, ніж Альберт, який задовольнявся п'ятим місцем в індивідуальному рейтингу зірок.

А ось в 1967-му журналісти повернули йому боржок, "за сукупністю" всіх його подвигів звівши його на Олімп. В один і той же грудневий день він отримав дві карколомних звістки: про присвоєння йому "Золотого м'яча" і про народження сина - Флоріана-молодшого (який пішов згодом по стопах батька, влаштувався в "Ференцварош", але досить помітним футболістом так і не став).

Вручали Золотий м'яч перед якимось важливим матчем, але ніяк відповідний не могли підібрати. Нарешті, в травні 1968-го, відбірковий матч проти СРСР бачився ідеальним в усіх відношеннях. Але я травмувався незадовго перед поєдинком, і трофей мені вручили вже ввечері в ресторані. Знаєте, чому цей м'яч такий особливий? Він особливий, бо його жоден захисник не зможе забрати у мене.
Флоріан Альберт
Вручення Золотого м'яча (1968)

Ставши "прижиттєвим класиком", Альберт з висоти своєї репутації міг надавти на спортивне керівництво своєї країни набагато більший вплив, ніж це було дозволено його товаришам, що не увінчалися лаврами. Іноді він користувався своїм винятковим положенням, що давало привід для ревнощів.

В той момент Альберт в свої 26 років перебував у розквіті сил, зіграв майже 70 матчів за збірну і, здавалося, неминуче поб'є національний рекорд Йожефа Божика, який зіграв 100 матчів. Але доля розпорядилася інакше. 15 червня 1969, у відбірковому матчі ЧС-70 з Данією в Копенгагені, Флоріан отримав важку травму - перелом ноги - в зіткненні з воротарем Кнудом Енгедалем. Він не грав більше року, а коли повернувся, колишнім Альбертом так і не став, виступаючи без колишнього блиску до 1974 року.

ФЛОРІАН І ЄВРО-72

Його майстерність іноді давала про себе знати, як це, наприклад, сталося в півфіналі Євро-72 в Брюсселі проти радянської збірної. Альберт не брав участі в попередніх матчах угорців, але до чемпіонату Європи готувався спеціально. Тренер Ілловськи не поставив його в основний склад, випустивши на заміну на 60-й хвилині, коли угорці програвали 0:1. Він пояснив потім:

Я зберігав Альберта до фіналу. Але гра зі збірною СРСР склалася так важко, що я зрозумів: якщо не використовую його зараз, потім буде пізно.

Альберт був останнім шансом угорців врятувати ситуацію. І ветеран, який вийшов під дуже рідкісним для того часу номером - 24-м, зробив все від нього залежне. За шість хвилин до кінця він прорвався крізь наш захист і був збитий. У ворота Рудакова був призначений 11-метровий. Зусилля Альберта, проте, запоров його партнер Замбо, чий удар вийшов нерішучими несильним. Рудаков вгадав напрямок польоту і відбив м'яч, не давши грі перейти в додатковий час.

СМЕРТЬ

Флоріан Альберт помер в Будапешті на 71-му році життя. Причиною смерті стали давні проблеми з серцем.



Назва нагородиРікКількість
1 Кращий бомбардир чемпіонату Венгріі 1960, 1961, 1965 3
2 Кращий бомбардир чемпіонату світу 1962 1
3 Кращий футболіст Угорщини 1966, 1967 2
4 Золотий м'яч 1967 1
5 Кращий бомбардир "Ференцвароша" в єврокубках (33 голи)

Клуб "Ференцварош "
Назва нагородиРікКількість
1 Чемпіон Угорщини 1963, 1964, 1967, 1968 4
2 Бронзовий призер Кубка Угорщини 1964 1
3 Кубок ярмарок 1965 1
4 Кубок Угорщини 1972 1

Назва нагородиОписРік
1 Командирський хрест ордену Заслуг Угорщини угорська нагорода
2 Орденський хрест Угорського ордена "За заслуги" угорська нагорода