Меню


1957

ді Стефано
04.07.1926 - 07.07.2014
Прізвисько: Білява Стріла
Громадянство: Аргентина, Колумбія, Іспанія
Зріст: 178 см
Позиція: форвард
Номер: 9

Роки виступівКраїнаКлубІгорГолів
1944 - 1949Аргентина АргентинаРівер Плейт6649
1946 Аргентина АргентинаУракан2411
1949 - 1953Колумбія КолумбіяМільонаріос10290
1953 - 1964Іспанія ІспаніяРеал Мадрид282216
1965 - 1966Іспанія ІспаніяЕспаньйол4711
Всього:Голів в матчі: 0.72521377
Роки виступівЗбірнаІгорГолів
1947 Аргентина Аргентина66
1951 - 1952Колумбія Колумбія40
1957 - 1961Іспанія Іспанія3123
Всього:Голів в матчі: 0.714129
МісцеГравецьОчки
1
ді Стефано72
2
Біллі Райт19
3
Дункан Едвардс/Раймон Копа16

Ді Стефано родився в Аргентині в 1926 році в Буенос-Айресі. Його батько грав за провідний буеносайреський клуб "Рівер Плеіт", однак різко обірвав свою кар’єру, коли футбол в Аргентині став професійним. Для Ді Стефано старшого гра була розвагою, а не способом заробляти на життя. Ось чому він був не надто задоволений, коли його сини — Альфредо і Туліо — почали свою власну футбольну кар’єру в юнацьких командах місцевих клубів. "Стопіта" (прізвисько, яке дав його дід) ріс, граючи з хлопцями на вулиці. Вони грали шкіряними м’ячами, які коштували два сентаво.

Багато років після дон Альфредо говорив:

В моєму районі, було більше 40 хлопців, які грали краще за мене. Але хтось вчився, хтось пішов працювати, а хтось навіть не міг купити собі взуття.

Його перша команда називалась "Унідос і Весеремос". Стиль гри Альфредо захоплював всіх, хто бачив його гру, і його великий талант не міг бути проігнорованим.


"МАШИНА" РІВЕРА

Його мати порекомендувала Альфредо скауту "Рівера" і він не пройшов повз. 18 серпня 1944 року юнак Альфредо з прізьвищем "Ель Алеман" ("німець"), яке він отримав за своє світле волосся, дебютував в "Рівер Плейт" на позиції правого крайнього форварда.

ді Стефано 1944
Документ Ді Стефано, засвідчуючий, що він є гравцем "Рівер Плейта"

Кумиром Ді Стефано був парагвайський центральний нападаючий із "Індепендьєнте" Арсеніо Еріко. Ді Стефано сам хотів стати центрфорвардом. Він навчився цьому "ремеслу" в "Уракані", що арендував його у "Рівер Плейт", а потім повернувся в свій клуб, де замінив великого Адольфо Педернеру.

Лінію нападу "Рівер Плейт" називали "la Maquina" ("машина") — за чітку узгодженість дій, якими вона безжально розносила в пух і прах захист суперників. Свою майстерність нападаючого Ді Стефано проявив в повній мірі в національній збірній, коли в 1947 році Аргентина виграла чемпіонат Південної Америки.

СТРАЙК ПРОФЕСІОНАЛІВ

В 1949 році аргентинські футболісти-професіонали влаштували страйк. Керівництво клубів піддало їх локауту і набрало відсутніх в команді гравців з числа любителів. А тих, що залишились не при справах зірок-професіоналів переманили в Колумбію, де вони стали грати в "підпільній" лізі, заснованої поза юрисдикції ФІФА.

Страйк в аргентинському футболі був покликаний захистити гравців маленьких клубів і нижніх дивізіонів, яким платили тільки два перших місяця, а коли справи починали йти погано, платити припиняли. Контракти, які вони підписували, були складені недобросовісно. Гравець нічого не вирішував. Ми, будучи футболістами великих клубів, відреагували на це і відмовились грати. Ми приймали участь в благодійних матчах для госпіталів і шкіл для того, щоб привернути увагу публіки і пояснити, що це було не питання грошей, це робилось для того, щоб захищати тих, хто нічого не заробляв.

Ді Стефано був в Колумбії зіркою першої величини. Він грав за "Мільонаріос" із Боготи. Коли Колумбія повторно вступила в ФІФА, "Мільонаріос" поїхав в своє останнє світове турне, під час якого Ді Стефано помітило керівництво мадридського "Реалу": він виблискував на турнірі, присвяченому 50-річчю іспанського клубу.

РЕАЛ І ЕСПАНЬОЛ

Мадридці домовились з "Мільонаріос" про суму трансфера, яка перевищувала суму, запропоновану їх давнім суперником "Барселоною", з попереднім клубом Ді Стефано — "Рівер Плейт". Іспанський футбольний суд постановив, що Ді Стефано має грати один сезон за "Реал", інший — за "Барселону", однак Ді Стефано почав сезон достатньо блідо, і "Барселона", не вражена його грою, продала свою частку "володіння" футболістом мадридському "Реалу". А через чотири дні Ді Стефано зробив хет-трик в матчі проти... "Барселони", яку мадридці обіграли з розгромним рахунком 5:0. Так народилась легенда.

20 років "Реал" не міг виграти першість Іспанії. З Ді Стефано команда стала штампувати чемпіонські титули один за одним.


ді Стефано 1959
Вручення Золотого М’яча (1959)

В перші два сезони Ді Стефано в "Реалі" був чемпіоном країни, в його наступні пять сезонів — володарем Кубку європейських чемпіонів Ді Стефано забиває голи в кажному фінальному матчі "Реалу" в Кубку європейських чемпіонів і зробив хет-трик в легендарному матчі з франкфуртським "Айнтрахтом" в 1960 році. — матчі, який ввійшов в історію футболу як один із найзахоплюючих і видовищних.


ді Стефано 1960
Ді Стефано і його 5-ть кубків Ліги Чемпіонів (1960)

Ді Стефано став втіленням "тотального футболу" ще до того, як був придуманий сам термін. Він переміщався по полю подібно стрілі, що стрімко летить в ціль. Ось він стоїть на позиції захисника в своїй штрафній, в наступну секунду він вже в центрі поля, а ще через мить б’є по воротам з кута воротарського майданчика суперника. Як сказав Мігель Муньос, давній товарищ Ді Стефано по "Реалу" і як гравець, і як тренер:

Коли Ді Стефано виходив на поле, він один грав за двох, причому на будь-якій позиції.
ді Стефано 1962
В матчі проти "Ельче" Альфредо Ді Стефано забив свій 200-й м’яч в розіграшах Ла Ліги (14 жовтня 1962)

ТРИ ДНІ В ПОЛОНІ В КАРАКАСІ

Це відбулось рано вранці 26 серпня 1963 року. "Реал Мадрид" був в турне по Венесуелі, ми зупинились в отелі "Потомак" в Каракасі. Вони піднялись в номер і представилися поліцією. Показали значок. Їх було троє або четверо. Вони посадили мене в машину і сказали, що це викрадання. Мені зав’язали очі. Не більше години ми пробули в якісь квартирі. Потім мене в вантажівці вівезли на ферму.

Мені дали сік і дві пачки цигарок. І знов в машину. Привезли мене в квартиру, яка, судячи з шуму, мала знаходитись десь в центрі міста. Мене закрили в малесенькій кімнаті, без ліжка. Поруч завжди був чоловік, який охороняв мене, вдень і вночі. Він засинав, і мені доводилось будити його і говорити: "Хто з нас кого стереже, Ви чи я?". В першу ніч прийшли ще троє з автоматами. Я не спав. Я сідав і вбивав час, дивлячись на білі черевики. Думав, що вони збираються розправитися зі мною, що вони збираються вбити мене. Моя голова здалася раніше мого тіла, я думав про те, що вони можуть вистрілити в будь-який момент. Ми знаходимось на першому поверсі і в мене була спокуса вискочити із вікна. Три дні, сімдесят годин я провів під замком. Вони добре поводились зі мною. Говорили, що студенти. Вже потім я зрозумів, що вони були із Фронту Національного Визволення. Я грав в шашки, шахи. Мені вимкнули радіо. Давали читати газети. Вони мені пропонували навіть паелью, але я їв тільки хот-доги. Від страху в мене стискався шлунок.

На ранок третього дня я зрозумів, що мене звільнять. Я переодягнувся, мені дали капелюх, щоб мене не впізнали. Попросив, щоб мене висадили недалеко від посольства Іспанії, і там взяв таксі. Я пообіцяв,що ніколи не скажу нічого проти них. Коли я прийшов в посольство, то побачив табличку: "Відкрито з 10 до 2". Було 2.15. Я тримав палець на дзвінку, поки мені не відкрили.

ді Стефано 1963
Викрадення Ді Стефано Національним Фронтом Визволення Венесуели (20 серпня 1963)

В 1963 році саме ді Стефано довірили капітанську пов’язку збірної світу, яка проводила матч зі збірню Англії в честь 100‑ліття англійського футболу. В зіркову команду, крім його, входили Копа, Пушкаш, Ейсебіо, Лоу… Ворота в першому таймі захищав Лев Яшин, який не пропустив жодного м’яча, в другому югослав М. Шошкіч. Виграли іменинники‑англійці з рахунком 2:1.

В 1964 році, після того як "Реал" знову програв в фінальному матчі Кубку європейських чемпіонів італійському "Інтеру" – 1:3, великий футболіст покинув клуб, в якому провів одинадцять років. Йому пропонував дуже вигідний контракт шотландський "Селтік", але ді Стефано не хотілось покидати Іспанію, до якої він вже звик. Два сезони він ще догравав в барселонському "Еспаньолі".

В 1965 році знову виступав в збірній світу в прощальному матчі на честь великого англійського футболіста Стенлі Метьюза. І нарешті, коли йому було вже сорок, вирішив перейти на тренерську роботу.

Я вирішив закінчити кар’єру в 40 років, оскільки я не хотів почути від своїх доньок: "Тату, тобі 40 років і тобі не пасують шорти".
ТРЕНЕРСЬКА КАР’ЄРА

В його кар’єрі тренера булли злети і падіння. Він їхав із Іспанії в Аргентину, повертався, щоб потім знову поїхати і знову повернутися. Побував в Ліссабоні, де був тренером "Спортинга". В Аргентині в різний час він виводив в чемпіони клуби "Бока Хуніорс" і свій рідний "Рівер Плейт". В Іспанії перемагав в чемпіонаті з "Валенсією", двічі деякий час очолював мадридський "Реал".

В останній раз це сталось в 1990 році. Альфредо ді Стефано був почесним президентом "Реалу". Він був – визнаним патріархом іспанського футболу, справжня гордість країни.


ді Стефано 2010
Ді Стефано дає поради Роналду (2010)

ХВОРОБА І СМЕРТЬ

Перший серцевий приступ стався з ді Стефано в 79-річному віці. 5 липня, на наступний день після святкування 88-річчя, його спіткав новий серцевий приступ, і в критичному стані ді Стефано був доставлений в лікарню в палату інтенсивної терапії. Приступ стався на одній із вулиць Мадриду, недалеко від стадіону "Сантьяго Бернабеу". На 18 секунд дихання великого футболіста зупинилось. Але врятувати його лікарям не вдалось, через 2 дні він помер.

Адміністрація мадридського "Реалу" прийняла рішення закріпити футболку з 9-м ігровим номером за легендарним нападаючим Альфредо ді Стефано.

Президент клубу Флорентіно Перес сказав:

Його легенда буде жити вічно. Винятковий футболіст заслуговує виключного відношення, і його 9-ий номер буде увічнений. В "Аяксі" виведений з обігу 14-ий ігровий номер Йохана Крйфа. в "Наполі" — 10-ий номер Марадони, в "Інтереі — "четвірка" Дзанетті, а в "Шальке" — 7-ий номер Рауля. Але жоден з них не грав такої вирішальної ролі, як це робив ді Стефано в "Реалі".
ді Стефано
По матеріалам: https://ru.wikipedia.org, http://www.merengues.ru, http://real-madrid.ru, http://donbalon.ru, http://www.championat.com


Назва нагородиРікКількість
1 Найкращий бомбардир чемпіонату Аргентини 1947 1
2 Найкращий бомбардир чемпіонату Колумбії (32 и 19 голів) 1951, 1952 2
3 Найкращий бомбардир чемпіонату Іспанії (27, 24, 31, 19 и 23 голи) 1954 , 1956, 1957, 1958, 1959 5
4 Золотий м'яч 1957, 1959 2
5 Найкращий бомбардир Кубку європейських чемпіонів (10, 7 голів) 1958, 1962 2
6 Найвидатніший іспанський футболіст 50-річчя (1954—2003) 2003
7 Входить в список ФІФА 100 2004

Клуб "Рівер Плейт"
Назва нагородиРікКількість
1 Чемпіон Аргентини 1945, 1947 2
2 Кубок Рікардо Алдао 1945, 1947 2
3 Клубний чемпіонат Південної Америки 1948 1

Клуб "Мільонаріос"
Назва нагородиРікКількість
4 Чемпіон Колумбії 1949, 1951, 1952 3
5 Кубок Колумбії 1951/52 1

Клуб "Реал Мадрид"
Назва нагородиРікКількість
6 Чемпіон Іспанії 1953/54, 1954/55, 1956/57, 1957/58, 1960/61 - 1963/64 8
7 Латинський кубок 1955, 1957 2
8 Кубок європейських чемпіонів 1955/56 - 1959/60 5
9 Малий Кубок світу 1956 1
10 Міжконтинентальний кубок 1960 1
11 Кубок Іспанії 1961/62 1

Назва нагородиОписРік
1 Золота медаль Королівського ордену спортиних заслуг медаль іспанского Королівського ордену Спортивних заслуг
2 Великий хрест Королівського ордену Спортивних заслуг вища степінь іспанського Королівського ордену Спортивних заслуг
Опубликовано: 05.01.2019
^ Вгору